Жовтень 2025 - Сторінка 2 з 2 - Натхненне

tu-nich-ya-ne-spav-meni-snylysya-yiyi-ochi-velyki-temni-spovneni-bolyu-vranczi-ya-pidhopyvsya-z-lizhka-shhe-do-svitanku-mama-vzhe-zbyralasya-na-robotu-darma-hvylyuyeshsya

Ту ніч я не спав. Мені снилися її очі — великі, темні, сповнені болю. Вранці я підхопився з ліжка ще до світанку. Мама вже збиралася на роботу. — Дарма хвилюєшся, — сказала вона.

— Дідусю, розкажи нам щось зі свого дитинства! — благали онуки, вмощуючись на килимі біля каміна.

moyi-batky-kupuvaly-nam-kvartyru-a-tvoya-mama-tam-zhytyme-tobi-ne-zdayetsya-cze-dyvnym-i-ya-rozumiyu-shho-druzhyna-maye-racziyu-ale-mamu-shkoda

Мої батьки купували нам квартиру, а твоя мама там житиме? Тобі не здається це дивним?- і я розумію, що дружина має рацію, але маму шкода

Я опинився у складному становищі й дуже хочу почути вашу пораду. Мені доводиться обирати між двома найважливішими

prosto-ne-treba-dozvolyaty-lyudyam-sidaty-tobi-na-golovu-navit-yakshho-v-nyh-bolyat-nogy

Просто не треба дозволяти людям сідати тобі на голову. Навіть якщо в них болять ноги.

Ми з молодшим братом поверталися з міста — з лікарні, де мій Сашко проходив черговий огляд після травми ноги.

ya-ne-dam-tobi-vse-zhyttya-pohovaty-shhe-nichogo-ne-pizno-zrobymo-ab0rt-i-zabudemo-shho-cze-stalosya

— Я не дам тобі все життя поховати. Ще нічого не пізно, зробимо аб0рт — і забудемо, що це сталося.

Мене звати Софія, мені сімнадцять. Ще кілька місяців тому я й уявити не могла, що моє життя так різко

promovyla-slova-yaki-perevernuly-moye-zhyttya-ye-deshho-pro-shho-ya-mushu-rozpovisty-andriyu-ty-ne-nash-ridnyj-syn

Промовила слова, які перевернули моє життя: — Є дещо, про що я мушу розповісти… Андрію, ти не наш рідний син.

Мене звати Андрій. Я народився не в лікарні й не під доглядом акушерки. Моя історія почалася одного дощового

ale-ya-ya-zh-hvylyuyusya-za-tebe-namagavsya-perekonaty-vin-ochikuyuchy-spivchuttya-ni-sergiyu-ty-hvylyuyeshsya-za-dah-nad-golovoyu-za-pyvo-v-holodylnyku

— Але я… я ж хвилююся за тебе! — намагався переконати він, очікуючи співчуття. — Ні, Сергію. Ти хвилюєшся за дах над головою. За пиво в холодильнику. За свою зручність. Не за мене.

Ліля повільно витерла запітніле дзеркало у ванній і довго вдивлялася у своє відображення. Запалі щоки

oksano-ya-hochu-tebe-poprosyty-davaj-budemo-razom-usynovymo-tarasa-i-nazara-ya-vzhe-ne-hlopecz-ale-v-mene-vystachyt-syl-i-zasobiv-daty-yim-dim

Оксано, я хочу тебе попросити. Давай будемо разом. Усиновимо Тараса і Назара. Я вже не хлопець, але в мене вистачить сил і засобів дати їм дім

У село давно вже не приїжджали нові люди. Тому новина, що до них переселяється якийсь високопоставлений

dosvidchena-spokijna-z-vlasnym-biznesom-i-kvartyroyu-vona-dyvylas-na-shlyub-yak-na-mozhlyvist-znajty-simejne-teplo-dlya-nogo-dvadczyatypyatyrichnogo-studenta-czej-soyuz-buv-radshe-sha

Досвідчена, спокійна, з власним бізнесом і квартирою, вона дивилась на шлюб як на можливість знайти сімейне тепло. Для нього, двадцятип’ятирічного студента, цей союз був радше шансом на стабільність

Коли Олександра виходила заміж за Дмитра, їй було тридцять два. Досвідчена, спокійна, з власним бізнесом

ro-probach-ya-pishov-hochu-zhyty-dlya-sebe-zustriv-inshu-cze-serjozno-ne-shukaj-mene-tobi-vystachyt-na-pershyj-chas-ty-zh-u-mene-sylna

«Іро, пробач. Я пішов. Хочу жити для себе. Зустрів іншу. Це серйозно. Не шукай мене. Тобі вистачить на перший час. Ти ж у мене сильна».

SMS від банку прийшло о 6:47 ранку. «Операція списання на суму…».Я змахнула сповіщення, навіть не відкриваючи