Листопад 2025 - Натхненне

de-tvoya-mama-vona-tyho-vidpovila-pishla-dodomu-bez-mene-malenka-ne-nazyvala-svogo-imeni-lyshe-povtoryuvala-mama-skazala-sydity-tut

Де твоя мама? Вона тихо відповіла: — “Пішла додому… без мене”. Маленька не називала свого імені, лише повторювала: «Мама сказала сидіти тут».

Мої батьки — Марина та Андрій — усе життя прожили у невеликому селі. Вони були звичайною, доброю родиною

Не встигла навіть отямитись, як у трубці пролунав владний жіночий голос: — То чого це ти досі спиш? Сніданок синові хто буде готувати?

Ірина познайомилась з Владом зовсім випадково — на гучній вечірці у спільних друзів. Він одразу звернув

Він тебе не пам’ятає. І не треба. Ми сказали, що ти працюєш за кордоном. Ірина стояла, не знаючи, що сказати. Хотіла впасти перед сином на коліна

Коли вони познайомились, Ірина тільки-но закінчила університет, а Дмитрові вже було тридцять.

budynok-zaris-buryanamy-teplyczya-zavalylasya-z-dahu-znyati-zholoby-a-v-kimnatah-haos-na-pidlozi-plyamy-rechi-valyayutsya-u-kutku-dytyachyj-vizok-yakyj-uzhe-nikomu

Будинок заріс бур’янами, теплиця завалилася, з даху зняті жолоби, а в кімнатах — хаос. На підлозі — плями, речі валяються, у кутку дитячий візок, який уже нікому не потрібен. — Доню, як ти могла? — лише це я змогла вимовити

Я виховала двох дітей — доньку Марію та сина Артема. Ми ніколи не жили багато, але я завжди намагалася

hochesh-pofarbuvaty-kuhnyu-bilymo-yak-zavzhdy-hochesh-zasmiyatysya-golosno-shho-ty-vereshhysh-yak-divka-zhyttya-pid-odnym-dahom-z-nym-to-yak-zhyty-na-postu-za

Хочеш пофарбувати кухню? «Білимо, як завжди». Хочеш засміятися голосно? «Що ти верещиш, як дівка?» Життя під одним дахом з ним — то як жити на посту: завжди насторожі, завжди винна

Повідомлення, що прийшло на телефон, мов змія, що щойно вжалить, — коротка, отруйна і водночас солодка.