Моя мама і свекруха жили після нашого весілля як найкращі подруги. Постійно зідзвонювалися, гостювали одна в одної, разом на Світязь їздили. Але рік тому між ними сталась суперечка. Мама попросила свекруху допомогти позбирати картоплю, бо сама не впорається, я вже тоді була на 5 місяці вагітності, а чоловік мій Коля на війні. Свекруха фиркнула у трубку, що не приїде, оскільки вона не кінь після роботи летіти на село, мама тоді змовчала сама все позбирала, а за тиждень нам передала 3 мішки картоплі, яку сама назбирала.
За 5 місяців, я народила доньку ну і звісно запросила свою матусю додому до тещі Оксани Василівни погостювати 2 дні, якраз теща поїхала на роботу на сутки, а на другий день до вечора поїхала до подруги святкувати народження онуки.
Мама приїхала з тортиком та взяла 5 персиків які достигнули, пакетик з липою, та купила пряники “Марія” адже розуміла що я зараз на дієті. Ми гарно провели час, а на вечір повернулася Оксана Василівна не дуже гарному настрої:
-Валю ви ще тут, думала ви поїхали..?
– Та ось збираюся, думала вас дочекатися відмітити народження онуки?
– А ви стіл накрили чи ви думали, що все кулю і накрию, а ви будете відпочивати за мій рахунок?
-Та ні зовсім, ні! Ось тортик до чаю.
-То що за перекладенець сухий, я таке не їм, могли хоча б раз щось нормальне привести.
Тоді мама опустила голову і було видно, що вона засмутилася від почутого.
В той момент, я не хотіла сваритися з тещею, адже розуміла, що мені з тещею жити не менше 3 років.
Мама швидко зірвалася зі столу та почала збиратися, я просила її залишитися, але вона говорила що в неї автобус. Я розуміла, що вона просто не хотіла залишитися. З того часу мама до нас в гості не приїжджає , ми зустрічаємось у місті то на майданчиках або в кафе, але частіше за все ми їздимо в село, донечці подобаються сільськогосподарське життя.
