Сьогодні рівно рік як, я одружилася з Артемом, життя не мед колись говорили мені дівчата. Ай справді, коли живеш у батьків чоловіка то дійсно життя не мед. На початках всі були добрі, посміхалися, а пізніше почали за кутками шепотітися. Спочатку не реагувала, а пізніше коли угризатися, вже і сердилася.
Причина в тому що сестра чоловіка Іра не одружена, і якщо чесно то і відносин нормальних не мала, все шукає багатих кавалерів, а хлопці 2 тижні по возять на крутих марках по готелях і розходяться.
А після відносин Іра впадає в злість і починає зриватися на мені, то не прибрано на кухні, то кружки погано помиті, або чому ложка в каструлі або саме смішно чому брудно в хаті, хоча я вже на 9 місяці, змушенна прибирати 2 поверхи. Оскільки свекруха Маргарита Станіславівна все говорить що вона головна по кухні, а я по прибиранні. Тоді так образливо було коли вона донечку свою Іринку не заставляє до праці, а мені наголошує на тому щоб я прибирала, хоча бачила мій стан.
Були моменти, що поприбираю, а вона спеціально то рушник жбурне на підлогу то, сушить волосся розкине по землі, або ж краситься і косметику не змиє зі столу.
Це мене так втомило, але чоловік Артем говорить, що я зараз на емоціях. Що як народжу то все зміниться. Не знаю що і думати ви як гадаєте?
