Мене звати Людмила, але мої колежанки називають мене Люся.
Я вже давно на пенсії ще у 2010 закінчила працювати на ринку. Тепер можу зробити висновок, що кожна професія в майбутньому відкриває очі на життя я людей бачу як вводу дивлюся. Я відношусь до тих людей які люблять поспілкуватися і по пенсію ходжу не просто так, для цього особливого дня у мене цілий підготовчий процес: шукаю найгарніше плаття, хустку, роблю зачіску натираю до блиску туфлі все ж має бути як потрібно. Звісно можна й не ходити по ті кошти, а переказувати їх на картку, але я так звикла і вже міняти нічого не хочу. Але найбільше в цьому процесі дра_тує працівниця на пошті вона любить мене красиво заговорити то підписатися на газетку, або ж крупу, чи сірники купити та звісно до того комплекту цукерки дає. Я погоджуюся бо пам’ятаю яка це важка праця всунути людині те що їй не потрібне із-за жалості погоджуюся з її товаром, беру те на що вона натякає, вдома як то кажуть все пригодиться.
Це все добре, але ця жінка стала останнім часом нахабніти Ліда намагається щоразу мене обманути то 2 цукерки не додасть або ж не додасть 100 грн. Я розумію, що в мене поважний вік, але у свій час будучи продавцем в голові прораховувала величезні суми і в мене з математикою бачу краще ніж в неї , я в голові швидше додаю ніж вона на своїй машинці, тоді розуміла цей розвід, але намагалась промовчати не хотілося бурмотати.
Так було і цього разу я прийшла по пенсію, але мій настрій був кепський треба було кучу аналізів здати, а тут ця щебетуха почала свою мову про те що мені потрібно виписати журнал за 2000 грн. «ЕКОЗдоров’я», нові цукерки привезли треба з 2 кг взяти й про вафлі лимонні не забути :
-Лідо зараз нічого брати не буду, потрібні кошти..
-Люся ви що! як не будете? я вже оформила замовлення на вас!
-Ти оформила ти й це добро бери, а я прийшла по пенсію..
– Ви стали не врівноважена, щось у вас з головою чи то вік так давить на язик?
-Ти мене ображаєш! Зараз говорю те що тобі не вигідно, і ще тепер я хочу, щоб мою пенсію нараховували на карту, більше немає сил сюди ходити..
Ліда від несподіванки аж відкрила рот вона не очікувала що я відмовлюсь від непотрібних мені покупок і ще більше вона мені зможе спихнути товар який майже ніхто не бере.
Я з гордо піднятою головою отримала пенсію й пішла додому, тепер сама куплю в супермаркеті що мені потрібно, а не братиму все що тут пропонують.
Пройшов час я вже 3 місяці як сама отримую пенсію на картку, спочатку мені було важко навчитися нею користуватися, й до того мені було складно зняти гроші в банкоматі, але тепер я в цьому досвідчений спеціаліст і більше того скажу це дуже зручно оскільки ти використовуєш кошти коли потрібно.
