Спільне сімейне життя це не завжди солодко, а буває і гірко як у моїй ситуації, я не скажу що в сьому винен чоловік я теж багато завинила перед ним, але мені здається коли річниця ми обоє має простити один одного та привітати з нашим святом. Мені здається що річниця весілля приєднується до дня народження. Адже ми вступаємо в нове життя де нові ідеї, порядки й все по новому. Але чоловік Богдан іншої думки йому не цікаво щось святкувати тим більше дарувати подарунки.Для нього це звичайнісінький буденний день, він забуває і поцілувати, а ось річниця батьків чи їхні дні народження це святе.
Зараз у нас 3 річниця як в народі кажуть «Шкіряне весілля» я купила шампанське й спекла сирник в надії що чоловік розслабиться і ми гарно проведемо час. Чоловік як на диво раніше повернувся з роботи я поцілувала його й запросила до столу, щоб той пригубив бокал вина, коли наливала сказала тост:
– Любий, сьогодні у нас не проста дата це 3 річниця в народі говориться шкіряне весілля, адже шкіра вважається міцним матеріалом, який виглядає бездоганно, якщо про нього піклуватися, може тягнутися в різні боки приймаючи різні форми. Тому бережи нас і цінуй мій труд
– Дякую, а що ти так почала з такого тосту шкіра все таке, тепер я скажу тобі тост я зі всієї шкіри тягнуся, щоб тобі копійку заробити, а ти бачу сьогодні розтратилася на білизну, їжу різну тут виноград і все інше позатуплювала, що грошей багато маєш, за наступний місяць оренду квартири чим будеш оплачувати?
– Але ж один раз в рік можна й дорого ж наше свято
– Що ти придумуєш, для чого було це все це буденний день вівторок, взавтра мені на роботу. Ти мені вже надоїла зі своїми не зрозумілими витратами.
Тоді я трохи сплакнула, адже чоловік не оцінив моїх старань і йому всерівно на наше свято.
Після того в ліжку чоловік ще довго підраховував мої сьогоднішні витрати й наголошував, щоб я найближчі 2 тижні нічого не купувала, переб’ємось тим чим маємо.
Мені було гірко від його слів, він навіть не сказав добраніч, а розвернувся й почав голосно хропіти. Я присвятила всю себе йому, а він рахує ці мізерні кошти.
Тепер моє остаточне рішення було піти працювати, я влаштувалася касиром в супермаркет»Аврора» тепер я не відмовляю собі в покупках, чоловік дихає в дві дирки він проти мого рішення, але я не хочу терпіти такого знущання, де кожну копійку повинна звітувати.
Зараз наші відносини трішки змінилися я теж стала пасивніше відноситися до Богдана він це відчув і вже декілька разів говорив, щоб я кинула роботу, але мені це не вигідно і я продовжую працювати в своє задоволення.
