Скажу по правді я свою свекруху з перших днів не злюбила, адже бачила по її очах яка вона хитра баба. Після одруження одразу поставила Вадимові умову що ми будемо жити окремо без наших батьків. Чоловік погодився, але моя теща вирішила що ми за нею сумуємо й кожного разу видумувала різні причини, щоб завітати до нас або ж щоб ми їхали до неї.
Ось розкажу декілька випадків, дзвонить вранці теща й говорить що не вміє сама поповнити рахунок, а телефонувати їй потрібно цілий день тому вона вже у дверях чекає на нашу допомогу. Але коли ми їй допомагаємо після того вона намагається по максимуму засидітися в нас в гостях, а ж поки я не попрошу її піти, чи бували випадки, що в неї сіль закінчилася, або ж кава і в неї впав тиск, тому вона їде до нас через все місто. Інколи це все так виснажує, але не знаю як з нею дальше бути, адже це мама мого чоловіка і вона потребує уваги.
Найбільше сердить в свекрусі, що вона постійно жаліється, то вона бідна, або в неї мало грошей, чи що в неї малий продуктовий кошик коли вона купує, або ще щось.
Я не витримала й сказала:
-Марія Олексіївно, ви ще здорова баба чому ви не йдете працювати на ринок, або можете влаштуватися прибиральницею вам тоді більше грошей буде..
-Ой де вже мені працювати старою я до цього..
-Я б не сказала б що в 60 вже списують на пенсію.
Тоді свекруха почала на мене ображатися і навіть за моєю спиною розводила різні плітки чоловік навіть зробив мені зауваження, щоб я відчепилася від його матері, не потрібно їй працювати і все що їй буде потрібно він їй купить.
Мене це образило, адже вона сама ходила за мною й говорила що не задоволена життям а тепер перед моїм чоловіком виставила мене якоюсь не зрозумілою не знаю як з нею справитись, адже вона і далі ходитиме й буде псувати наше життя..
