Ми з Аллою довгий час товаришуємо, це пам’ятаю ті роки коли ми були юними студентками. Алла завжди переживала що в неї мало кавалерів, й трішки заздрила мені. Проте швидко найшовся Антон й вони побралися. З того часу ми трішки перервали спілкування у зв’язку з тим що Алла з чоловіком переїхала в Одесу.
Я продовжувала пошуки достойного чоловіка, але з віком все важче було знайти свою людину й більше того я вже привикла бути одною.
Одного дня я йшла на фітнес й по дорозі зустріла свою давню подругу Аллу:
– Привіт, я так рада тебе зустріти, як ти? як життя, ти знайшла своє кохання?
– не вірю своїм очам Таня , привіт…Поки я одна, а ти як? Як Антон, все у вас гаразд?
-Так, в нас все добре Антон продовжує службу в Одесі, але ми на 30 днів приїхали до батьків, щоб ті натішились онуком… До речі може до тебе на каву підемо?
– Так звісно, але в мене трішки не прибрано в квартирі, але думаю для нас це не проблема??
-Звісно ні.. не переймайся..
Коли я веле подругу додому , подумки розуміла, що мені потрібно вже давно вимити вікно попрати тюлі, протерти пил, але все не доходили руки.
Алла зайшла у квартиру і я бачила її здивування на мій бруд, й мені стало трохи соромно, ми сіли на кухні час йшов швидко, тоді ми довго спілкувалися, пили каву, Алла розповідала про життя в Одесі, як гарно відпочивати на Аркадії, та те що там ніколи немає стільки рослинності як в нас. На Волині завжди цвітуть каштани, клумби всіяні квітами, все живе, а там пісок, море й трохи озеленення.
Подруга запросила мене в гості і я неодмінно поїду, щоб трішки розвіятися..
в ході розмови, Алла попросила мене, щоб я показала де вбиральня, коли я відійшла від дверей в подруги задзвонив телефон й вона відповіла:
-Зараз любий буду їхати, я тут в подруги, ти б бачив який в неї безлад звісно вона не може вийти заміж, а хто її візьме таку не акуратну… це просто уж_ас я навіть їсти нічого не хочу, щоб не траванути шлунок.
Коли я це почула я різко перехотіла продовжувати подальше спілкування, як можна так безсоромно мене обговорювати в моєму домі..
Алла вийшла з вбиральної я запитала:
-Алла все гаразд?
-Так Ірино все чудово, але мені час їхати
-Давай ми взавтра в парку зустрінемось..
-Ні Алла, я їду в робоче відрядження, мені не вийде, ну гаразд напишеш коли звільнишся..
З того часу ми не спілкуємося, я вирішила що такі подруги зовсім не подруги, а ви як вважаєте, чи права я?
