Одного вихідного ранку Андрій вийшов із дому купити подарунок для своєї донечки — у неї був день народження. Він хотів зробити їй сюрприз, адже донька давно мріяла про нову ляльку. Його дружина й діти ще спали, а він поспішав, щоб до сніданку встиг повернутися і порадувати малечу. Сонце сяяло, на вулиці було тепло й затишно.
Дорогою Андрій побачив магазин іграшок і зупинився. Саме там він планував вибрати подарунок. Раптом почув за спиною:
— «Андрію, Андрію!».
Обернувшись, він зустрів погляд сивочолого, змученого чоловіка, який виглядав набагато старше свого віку. Андрій був переконаний, що такого не знає, та продовжив шлях. Проте коли вийшов із пакунком, відчув, що хтось іде слідом. Озирнувся — і знову той самий чоловік.
— «Андрію, це ж я, твій давній знайомий Сергій!», — промовив він.
— «Сергію? Ти? Сусід Коваль зі школи?», — здивувався Андрій.
Сергій кивнув і зітхнув:
— «Життя мене добряче зламало, ось тому так і виглядаю…».
Він почав розповідати про свою дружину Наталю.
У школі Наталя була першою красунею. Майже всі хлопці залицялися до неї, і навіть Андрій теж мав до неї симпатію. Він зустрічався з нею кілька місяців, поки Сергій не вирішив відбити дівчину. Тоді він нахабно сказав:
— «Вона не для тебе, я кращий за тебе!».
Андрій тоді тяжко пережив образу, але нічого не міг змінити.
Наталя справді була яскрава, струнка, з довгим волоссям і привабливою зовнішністю. Вона одружилася із Сергієм. Їхні фото у соцмережах виглядали, як із рекламної картинки: усмішки, подорожі, дитина. Усі вважали їх ідеальною сім’єю. Але останнім часом Наталя зовсім зникла з мережі. І ось тепер все стало зрозуміло…
Сергій розповів, що бізнес дружини збанкрутував, батьки повернулися в Україну, не могли їй допомагати, і проблеми почали сипатися одна за одною. Наталя почала пити, програвати гроші в автомати і навіть виносити з дому речі на продаж. Він зізнався, що давно пішов би, але його тримає дитина.
Андрій лише знизав плечима:
— «От бачиш, Сергію, закон бумерангу ніхто не відміняв».
Сергій опустив голову, вибачився за ті давні слова і спитав, як у Андрія життя. Той відповів коротко, що все добре, й попрощався.
Повернувшись додому з пакунком, він подарував донечці омріяну ляльку, а ще для дружини величезний букет троянд. А коли побачив дружинині щасливі очі, обійняв її й усміхнувся. Яке ж це велике щастя — мати хорошу родину поруч!
А ви? Вірите в закон бумерангу?
