Оксана та Сергій познайомилися зовсім випадково — на весіллі їхніх спільних друзів. Їхнє спілкування закрутилося настільки швидко, що вже за кілька місяців вони подали заяву до РАЦСу. Невелике весілля, орендована квартира, ремонт у кредит — усе це не лякало, навпаки, робило їхні стосунки ще міцнішими. Через два роки в сім’ї народився довгоочікуваний син.
Хрещеним батьком для хлопчика подружжя обрало давнього товариша Сергія — Андрія. Він часто приходив у гості з дружиною Марією, приносив подарунки для малого, допомагав Сергію у справах. З часом сім’ї почали проводити майже кожні вихідні разом: подорожували, святкували дні народження, виїжджали за місто.
Та одного вечора, коли Сергій поїхав у відрядження, Оксана залишилася сама вдома. Вона вирішила переглянути фото й відео з останнього відпочинку, які зберігалися у «сімейному хмарному сховищі». Під час пошуку вона натрапила на приховану папку, про яку раніше не знала. Відкривши її, жінка побачила серію знімків та короткі відео, зроблені в ресторані. На них був Сергій — але зовсім не сам. Його руку ніжно тримала Марія, дружина Андрія.
У першу мить Оксана не могла повірити очам. Їй здавалося, що це якийсь фотомонтаж чи дурний розіграш. Але на відео було чути голос Сергія, який шепотів щось на вухо Марії. Вона сиділа в тій самій сукні, яку Оксана пам’ятала з вечірки місяць тому.
Жінка вирішила мовчати, аби упевнитися остаточно. Наступного тижня, коли вони всі разом знову зібралися у друзів на дачі, вона помітила, що Сергій і Марія весь час уникають поглядів одне одного, але їхні руки ніби мимоволі тягнулися зустрітися. Це була вже не випадковість.
Коли Оксана нарешті зібралася з силами, вона розповіла Андрію про знахідку. Чоловік спершу відмовлявся вірити, та після відвертої розмови з дружиною все підтвердилося. Вибухнув гучний скандал, який закінчився подвійним розлученням.
Через деякий час Сергій і Марія залишили місто й почали жити разом. Оксана ж залишилася з сином, не маючи жодних планів на нові стосунки. Але доля вирішила інакше. Андрій, який підтримував її у найважчі моменти, поступово став для неї більше, ніж другом.
Минуло два роки, перш ніж Оксана зрозуміла, що щиро закохана в нього. Вони одружилися й нині виховують спільну донечку. У їхньому домі панує спокій і довіра, якої колись так бракувало.
Життя часом ламає нас, але робить це лише для того, щоб потім подарувати щось набагато цінніше.
