Ми молода сім’я живемо 3 роки. Зараз нас троє, але так склалися обставини, що змушенні жити у свекрів. Все нормально, але вони інші не такі як мої батьки. Постійно збирають гроші витягують з мого чоловіка останні соки, то за солярку то за комунальні то на їжу. А ще декілька місяців тому дізналася, що свекор завів блоком борги Богдана, та й тепер записує суми, які Богдан потім сплачує. Інколи чоловік жаліється що батько Григорій Олександрович дописує суми. Вже мій чоловік не знає як боротися з тим блокнотом. У нас є донька їй 3 роки така ще маленька, а вже начулася постійних варок за гроші. Ми б з радістю з’їхали б, але немає куди орендувати зараз дорого, строїтись теж, ще і я в декреті, а вони палець об палець не стукнуть, щоб допомогти. Влітку на море за кордон їдуть, в окремий холодильник ховають червону рибу, та шоколад. Це трохи ображає, але як невістка нічого не можу тут сказати й вдіяти.
Пройшло трохи часу і свекри почали тиснути на нас, щоб ми з’їхали, але ми нехаємо куди їхати, тоді вони говорили що їх це не хвилює.
Все ж ми таки з’їхали зараз живемо в гуртожитку донька пішла в садок. Я влаштувалася продавцем в жіночий магазин одягу. Але дуже економимо, оскільки зарплати мізерні.
А свекри ні разу не набрали з того часу, як ми поїхали. Вчора в донечки Анни було день народження, свекруха лише привітання в вайбер написала. Донька запитує за бабу з дідом, але. я нічого їй не говорю, про нашу ситуацію. Хочу що б хоча в очах онуки вони були достойними людьми.Через пів року зателефонував свекор і запитав чи дозволю Анні поїхати в гості до баби з дідом. Як ви гадаєте чи варто відпускати доньку? Адже ми стали чужими людьми..