Архивы Жизнь - Сторінка 2 з 25 - Натхненне

Вона не пам’ятає, як ми жили перед моїм від’їздом — без грошей, без перспектив. Їй здається, що я просто втекла, бо так зручніше.

Коли мені виповнилося 28 років, я розлучилася з чоловіком. Залишилася сама з маленькою донечкою Софією

koly-cholovik-vyrishyv-pity-z-rodyny-ya-jomu-dozvolyla-bo-znala-i-viryla-shho-vin-povernetsya-tak-i-stalosya-odnogo-vechora-vin-podzvonyv-i-ziznavsya-ya-dumav-shho-meni-brakuye-svobod

Коли чоловік вирішив піти з родини, я йому дозволила. Бо знала і вірила, що він повернеться. Так і сталося. Одного вечора він подзвонив і зізнався: — Я думав, що мені бракує свободи. Але насправді мені бракує дому. Твоїх котлет по неділях.

Чоловіки завжди були трохи вільнішими за жінок. Вони частіше змінюють роботу, якщо вона їм не подобається

bilshe-togo-zyasuvalosya-shho-za-vesillya-vony-dosi-ne-rozrahuvalysya-kredyt-vysyt-a-teper-treba-platyty-i-znovu-zh-taky-komu-yak-ne-meni-dopomagaty

Більше того, з’ясувалося, що за весілля вони досі не розрахувалися — кредит висить, а тепер треба платити. І знову ж таки, «кому, як не мені», допомагати

З дитинства моє життя проходило під суворим контролем. Батько був головним — він вирішував усе: що ми

divchynka-sydila-poruch-i-shepotila-tilky-ne-vmyraj-dobre-ty-teper-nash-ya-tebe-ne-vidpushhu

Дівчинка сиділа поруч і шепотіла: — Тільки не вмирай, добре? Ти тепер наш. Я тебе не відпущу.

Бориса вигнали. Знову. Уже втретє за його недовге життя. Хоча він був напрочуд лагідним та нешкідливим.

tu-nich-ya-ne-spav-meni-snylysya-yiyi-ochi-velyki-temni-spovneni-bolyu-vranczi-ya-pidhopyvsya-z-lizhka-shhe-do-svitanku-mama-vzhe-zbyralasya-na-robotu-darma-hvylyuyeshsya

Ту ніч я не спав. Мені снилися її очі — великі, темні, сповнені болю. Вранці я підхопився з ліжка ще до світанку. Мама вже збиралася на роботу. — Дарма хвилюєшся, — сказала вона.

— Дідусю, розкажи нам щось зі свого дитинства! — благали онуки, вмощуючись на килимі біля каміна.

prosto-ne-treba-dozvolyaty-lyudyam-sidaty-tobi-na-golovu-navit-yakshho-v-nyh-bolyat-nogy

Просто не треба дозволяти людям сідати тобі на голову. Навіть якщо в них болять ноги.

Ми з молодшим братом поверталися з міста — з лікарні, де мій Сашко проходив черговий огляд після травми ноги.

ya-ne-dam-tobi-vse-zhyttya-pohovaty-shhe-nichogo-ne-pizno-zrobymo-ab0rt-i-zabudemo-shho-cze-stalosya

— Я не дам тобі все життя поховати. Ще нічого не пізно, зробимо аб0рт — і забудемо, що це сталося.

Мене звати Софія, мені сімнадцять. Ще кілька місяців тому я й уявити не могла, що моє життя так різко

ale-ya-ya-zh-hvylyuyusya-za-tebe-namagavsya-perekonaty-vin-ochikuyuchy-spivchuttya-ni-sergiyu-ty-hvylyuyeshsya-za-dah-nad-golovoyu-za-pyvo-v-holodylnyku

— Але я… я ж хвилююся за тебе! — намагався переконати він, очікуючи співчуття. — Ні, Сергію. Ти хвилюєшся за дах над головою. За пиво в холодильнику. За свою зручність. Не за мене.

Ліля повільно витерла запітніле дзеркало у ванній і довго вдивлялася у своє відображення. Запалі щоки

oksano-ya-hochu-tebe-poprosyty-davaj-budemo-razom-usynovymo-tarasa-i-nazara-ya-vzhe-ne-hlopecz-ale-v-mene-vystachyt-syl-i-zasobiv-daty-yim-dim

Оксано, я хочу тебе попросити. Давай будемо разом. Усиновимо Тараса і Назара. Я вже не хлопець, але в мене вистачить сил і засобів дати їм дім

У село давно вже не приїжджали нові люди. Тому новина, що до них переселяється якийсь високопоставлений

dosvidchena-spokijna-z-vlasnym-biznesom-i-kvartyroyu-vona-dyvylas-na-shlyub-yak-na-mozhlyvist-znajty-simejne-teplo-dlya-nogo-dvadczyatypyatyrichnogo-studenta-czej-soyuz-buv-radshe-sha

Досвідчена, спокійна, з власним бізнесом і квартирою, вона дивилась на шлюб як на можливість знайти сімейне тепло. Для нього, двадцятип’ятирічного студента, цей союз був радше шансом на стабільність

Коли Олександра виходила заміж за Дмитра, їй було тридцять два. Досвідчена, спокійна, з власним бізнесом