ya-spravdi-namagalasya-buty-dlya-batkiv-dobroyu-donkoyu-ale-skilky-b-ya-ne-robyla-czogo-zavzhdy-zamalo-a-maryna-yaka-vse-zhyttya-bula-yihnoyu-gordistyu-teper-stala-yihnim-tyagarem-i-vse
Жизнь
059
Я справді намагалася бути для батьків доброю донькою, але скільки б я не робила – цього завжди замало. А Марина, яка все життя була їхньою гордістю, тепер стала їхнім тягарем, і все одно вони її оберігають.
Я вже доросла, маю власну сім’ю та дітей. Та попри роки, мене досі болить те, як склалися мої стосунки
Натхненне
svekruha-vid-radosti-syayala-o-nareshti-htos-zi-mnoyu-zhytyme-a-ya-bachyla-inshe-yak-andrij-postupovo-pochynaye-gospodaryuvaty-to-gorod-podilyt-to-v-shafi-groshi-shukaye-t
Жизнь
070
Свекруха від радості сяяла: «О, нарешті хтось зі мною житиме!». А я бачила інше — як Андрій поступово починає господарювати: то город поділить, то в шафі гроші шукає, то пропонує «хату продати й квартиру в місті купити».
У моєї свекрухи двоє синів — мій чоловік Петро та його молодший брат Андрій. Я заміжня вже понад десять
Натхненне
vona-pryyihala-do-mene-v-selo-vagitna-z-poranenym-serczem-ale-sylna-ya-dyvylas-na-neyi-j-rozumila-moyemu-dytyati-dovedetsya-projty-cherez-peklo-zrady-j-bajduzhosti
Жизнь
060
Вона приїхала до мене в село — вагітна, з пораненим серцем, але сильна. Я дивилась на неї й розуміла: моєму дитяті доведеться пройти через пекло зради й байдужості
Я ніколи не думала, що життя моєї доньки складеться так важко. З дитинства вона була ніжною, довірливою
Натхненне
vona-skazala-shho-syn-to-moya-inicziatyva-vona-zh-ditej-ne-hotila-my-opynylysya-na-vulyczi-bez-nichogo-z-nevelychkymy-pakunkamy-ya-poyihav-u-ridne-selo
Жизнь
054
Вона сказала, що син то моя ініціатива, вона ж дітей не хотіла. Ми опинилися на вулиці без нічого, з невеличкими пакунками я поїхав у рідне село.
Я прожив із Оленою у шлюбі понад десять років. Здавалося, що все було добре: син потроху ріс, у домі
Натхненне
vin-zustrichavsya-z-neyu-kilka-misyacziv-poky-sergij-ne-vyrishyv-vidbyty-divchynu-todi-vin-nahabno-skazav-vona-ne-dlya-tebe-ya-krashhyj-za-tebe-andrij-todi-tyazhko-perezhy
Жизнь
062
Він зустрічався з нею кілька місяців, поки Сергій не вирішив відбити дівчину. Тоді він нахабно сказав: — «Вона не для тебе, я кращий за тебе!». Андрій тоді тяжко пережив образу, але нічого не міг змінити.
Одного вихідного ранку Андрій вийшов із дому купити подарунок для своєї донечки — у неї був день народження.
Натхненне
zaraz-divchata-chasto-dyvlyatsya-tilky-na-groshi-j-majno-ya-hotiv-perekonatysya-shho-ty-lyubysh-mene-yak-lyudynu-a-ne-za-hatu-dida
Жизнь
045
Зараз дівчата часто дивляться тільки на гроші й майно. Я хотів переконатися, що ти любиш мене як людину, а не за хату діда.
Два місяці тому я дізналася те, що перевернуло моє життя й моє ставлення до чоловіка. Тепер я більше
Натхненне
Жизнь
067
Та нехай твій тато йде сторожем працювати! Я домовлюся з завідувачкою, хоч трохи нехай заробляє! Олександр обурився: Як можна таке казати? Тим паче, ви самі не багато заробляєте, набагато менше чим витрачаєте, але дорікаєте іншим.
Олександр у 37 років не був ні відомим бізнесменом, ні великим начальником, але мав стабільну роботу
Натхненне
poprosylysya-do-mene-pozhyty-a-cherez-kilka-misyacziv-zayavyly-shho-ya-ne-mayu-prava-pryjmaty-gostej-u-yihnij-kvartyri-bo-tam-yihnij-prostir-ta-ya-porushuyu-yihni-kordony
Жизнь
055
Попросилися до мене пожити, а через кілька місяців заявили, що я не маю права приймати гостей у “їхній” квартирі, бо там їхній простір та я порушую їхні кордони. 
Я завжди притримувалася тієї думки, що дорослі діти мають жити окремо від батьків. Так колись мене вчили
Натхненне
meni-potribna-normalna-druzhyna-a-ne-ta-shho-vden-spyt-a-vnochi-des-blukaye-shhe-raz-tak-bude-rozluchusya
Жизнь
098
Мені потрібна нормальна дружина, а не та, що вдень спить, а вночі десь блукає. Ще раз так буде — розлучуся
Я завжди вірила, що сім’я — це підтримка. Але, виявляється, можна жити під одним дахом із чоловіком і
Натхненне
vin-gryuknuv-dveryma-j-znyk-navit-ne-poproshhavshys-iz-mnoyu-ta-shhe-nenarodzhenoyu-dytynoyu-a-cherez-bagato-rokiv-dolya-zmusyla-jogo-pryjty-do-mene-z-blagannyamy
Жизнь
078
Він грюкнув дверима й зник, навіть не попрощавшись із мною та ще ненародженою дитиною. А через багато років доля змусила його прийти до мене з благаннями
Я ніколи не думала, що життя може так різко змінитися. Колись ми з Денисом здавалися ідеальною парою.
Натхненне