Я давно забула, що таке ніжність в стосунках. Мій чоловік Анатолій постійно причепляється, вважає мене ледащою, сердиться що я постійно втомлена й виснажена. Але я справді втомлююсь працювати в садочку з дітками, а потім мити під’їзди, це є справді не легка праця. До того ж в мене 5 дітей і всіх їх потрібно обслужити.Я розумію що колись я була іншою. Але погодьтеся до одруження ми всі інші. Чоловік працює у 2 зміни приходить або о 9 ранку, або ж 20:00 вечора.
Так було й цього разу Анатолій прийшов ввечері з роботи, я лежала на дивані, переглядала відео у телефоні, я була втомленна, адже сьогодні в мене був не легкий день, я робила генеральне прибирання у квартирі, прала, прасувала. Мій чоловік прийшов додому як завжди з кислим обличчям, перше що він сказав
– нумо неси їсти, що ти розляглася як породілля?
– Та що ти мене принижуєш?
– Йди бери в каструлі тушковані перці!
– Я не хочу перці я хочу м’ясо!
– Немає м’яса! їж те що є…
Так кожного разу, коли даю м’ясо каже що хоче овочі це дуже складна тема це не тільки питання в їжі, а й в сьому.
На наступний день чоловік так само прийшов і ті ж питання (по)ставив:
– Ти знову нічого не робиш. Лежиш на дивані й втупилася у свій телефон. Як ти можеш так байдуже ставитися до всього, я прийшов, а ти й не зреагувала? Я працюю, а ти лише ледарюєш! Ти погана жінка, ти до всього байдужа.
Тоді я промовчала, але для мене його слова були як yд _ар молота по голові, я не розуміла, чому чоловік так реагує, чому він бачить лише бездіяльність, чому не дивиться що в дома чисто все попрасовано, діти наїжені й чисті. Хіба він не знає, що за цими моментами стоїть клопітка праця?
А коли я приділяю час собі це не означає що я погана жінка. Після цих слів, я довго обдумувала лежачі у ліжку, чому так сталося що він ненавидить мене, в чому річ?
На наступний день чоловік почав ту ж мову, але я вже не витримала й відповіла у відповідь:
– Ти знаєш я теж втомилася, від того що я не отримую підтримки, зараз чую тільки постійні докори ти мене виснажуєш
– Я виснажую? Та хто ти така, щоб таке мені говорити?
– Поки твоя жінка!
– ні, ти кістка в моєму горлі!
В той момент я тримала телефон у руках, намагаючись не показати сліз, які почали збиратися на очах.
Чоловік продовжував говорити, і його слова звучали, як гострі ножі. Тоді я не мала сил відповісти, не мала сил пояснювати, чи доказувати, бо відчувала, що він мене не почує.
Не знаю як з ним жити дальше може ви мені щось порадите?
