Так уже заведено в нашій сім’ї, що кожне свято таке як день народження, державні та церковні свята ми святкуємо в нас , оскільки ми нещодавно купили за містом будинок , біля нас тече невелике джерело, сад, зелені фрукти, як то кажуть в народі все що потрібно для щастя це природа. Наші батьки та друзі живуть на квартирах, вони ніколи не мали дачі, тому коли вони у нас насолоджуються кожним моментом. До дому ми звісно кожному даємо фрукти ожину, яблука черешні все що є по сезону.
Але якось склалося так що наша родина зачастила у нас тепер вони вирішили збиратися у нас кожні вихідні. Ми спочатку підтримали цю пропозицію. А з часом почали розуміти, що ми хочемо свого простору, та й ці нескінченні прибирання після посиденьок виснажують.
Ми знали якщо ми скажемо рідні, щоб вони накрили стіл, то вони одразу відмовляться від зустрічі, або скажуть що мають інші плани. Ліза набрала до тітки Оксани й повідомила;
– У нас на м’ясо не буде коштів оскільки затримали зарплату, доведеться наше барбекю паті перекласти на ваші руки
– Ой сонечко, то може ще заплатять?
– Та ні до кінця місяця точно, ні
– Знаєш в нас теж по фінансах скрутненько може посидимо у вас, ви салатику зробите, картоплі посмажити?
– Можемо, ви привезете картоплю, бо в нас теж закінчилась
– Зіронька знаєш я щось погано почуваюсь, мабуть застудилася, доведеться дійсно нашу зустріч перенести…
Тоді ще подзвонили інші родичі й ми почули такі ж відповіді. Тоді я справді відчула щастя від того що ніхто не прийде і я з чоловіком можу просто полежати на теплому повітрі та ні про що не думати.
Пройшов один тиждень за ним наступний, до нас ніхто не телефонував, це був такий спокій, але наступив новий місяць і всі як ска_зилися, почали знову запитувати коли до нас в гості.
Я тоді була не в гуморі, адже на роботі був завал, тоді сердито повідомила у групі яку ми створили у вайбері:« Дорогі родичі коли ми були без зарплати ви всі зникли, кожен хто приходить з вас чекає від нас пишного стола, шашлик, розваги, хорошу в _ипивку, а самі не принесете і шоколадки за 20 грн як так можна поступати чому ви такі его_їсти?»
В чаті лунала тиша ніхто не наважився відписати, з того часу у нас вдома гармонія ніхто не дзвонить та ніхто не напрошується в гості.
