Я з Ольгою познайомився під час роботи над спільним проєктом де ми обоє були архітекторами. Ми швидко знайшли спільну мову і через деякий час одружилися. Життя спочатку було сповнене щастя та гармонії, але з часом все почало змінюватися. Ольга все частіше укладала проєкти з іноземцями й мала постійні відрядження, я ж патріот працюю виключно в Україні.
Ми бачились дуже рідко, на місяць разів 3 не більше, але це був справний кайф. Але останній місяць дружина сказала, що не приїде, бо в неї грандіозний проєкт, я увійшов в положення, адже розумів як це для неї важливо.
На цьому тижні вона не сподівано без дзвінка приїхала в Україну. Ми тиждень провели разом, навіть поїхали до Львова дивитись на місцеву архітектуру. На прощання Ольга сказала:
– Валентин, мабуть, це наша остання зустріча ти дійсно хороша людина бажаю реалізувати себе в професійному й в любовному напрямку
– Ольга ти про що ми ж чоловік і дружина
– Пробач, але після того, як я поїду відкрий свій паспорт, з тобою були прожиті дійсно хороші моменти разом.
-ти мене залишаєш?Ми більше не разом…
Як Ольга пішла не сказавши ні слова, в мене був шок, я відкрив комод де зберігав документи, в шафі лежав паспорт, відрив на сторінці шлюбу й побачив що Ольга без мого відому на цій неділі отримала розлучення, як прикро мені тоді було, адже я так щиро її кохав.
З часом Ольга телефонувала мені питала чи все гаразд, я відповів, що покинув свою праву, зараз безробітний, постійно вживаю алкоголь, адже не можу взяти себе в руки, мене це ранило в саме серце. Життя моє закінчилося без Ольги. Вона благала взяти себе в руки, але я нікого не хочу чути, хочу просто спокою та відпочинку.Ольга ж похвасталась, що зараз вагітна від відомого бізнесмен з Німеччини, все в неї добре і вона дуже кохає Карла. Ольга сказала, щоб я її не чекав, назад в Україну вертатися не планує. Від почутого ще більше хотілося напитися, адже вона щаслива там, а я тут один.
