Я народилася коли мамі було 16 тоді мама ще як належить і життя не бачила, а завагітніла вона від свого однокласника Сергія.Її батьки як взнали про цю звістку спонукали, щоб та зробила аборт, але вона побоялася й вирішила мене залишити.
Тоді її мама й тато зібрали речі й виставили її за двері. Мама була в відчаї й не знала куди дітися, тоді до себе жити запросив її хлопець Сергій там теж було не солодко двокімнатна квартира і їй було 6 й мама 7 там вони прожили рівно 3 місяці дальше вона народила мене й назвала Владислава.Мабуть, в той момент їй хотілося бути міцною ,але її юність й тонка психіка не витримала й мама пішла з дому глядів мене тато Сергій й бабуся Оля й дідусь Анатолій, мені подобалось там жити всі постійно намагались приділити мені увагу згодом я пішла в садочок, а там в школу ці юні роки я прижила в задоволенні,але мене турбувало одне питання де моя мама чому вона за мною не сумує,коли буде перша наша зустріч,але вона так і не з’являлася на горизонті коли бабі в мені щось не подобалось вона завжди кричала що це гени від мами, я ще тоді сердилась дуже сильно, адже я окрема особистість і в мене теж є характер.
Зараз мені 23 я працюю касиром на вокзалі й одного разу до мене підійшла жінка точна копія мене, я ще тоді здивувалася чи це не мама випадково.
Вона була такою худою і втомленою таке враження що вона не спала 5 діб.Я знала що її звати Аліна й голосно крикнула:
-Аліно це ви??
-так,ви щось хотіли?
-Ви випадково нікого в мені не бачите?
-доню…це ти я не знаю що сказати,вибач
-але як ти могла мене залишити?
-Розумієш твоя бабуся вигнала мене й сказала, щоб я не травмувала тебе, щоб зникла з твого життя, а якщо я буду намагатися підходити до тебе, то вона викличе поліцію і тебе здадуть до інтернату ,адже я не працююча й твій тато теж тоді не працював.
Я часто дзвонила до твого тата, але він ігнорував дзвінки й потім писав, щоб я не турбувала його.Зараз я простити собі цього не можу, адже я залишила тебе,пробач мені
Тоді я відразу побачила щирість й вибачила ту відстань між нами я привела її до себе в столову накормила дала їй чай.Вона розповідала що постійно молилася за мене й хотіла, щоб життя моє добре склалось,це мене так розчулило, я справді відчула тепло матері.
Зараз вона живе з чоловіком на ім’я Валера він працює водієм маршрутки 23 ,й по трохи життя налагоджується.
Ми домовились поки нікому не розповідати про наш секрет й більше того мама запросила в гості .
Я звісно прийду.Коли прийшла додому мене розривало від злості, адже вони вигнали мою маму, й красиво усміхалися мені в очі й говорили яка погана моя мама.
Я довго мучила себе цим питанням, й вирішила з’їхати з їхнього помешкання, я знайшла кімнату з дівчатами.Ви знаєте це було вірне рішення тепер мені приємно знаходитись в помешканні в якому живу.Я більше не навідуюсь до батька та його рідні й ігнорую їхні дзвінки,тепер я поступлю з ними так як вони поступили з мамою 23 роки тому.
Бабуся часто пише повідомлення де вказує що я безсоромне дівчисько таке ж я моя мама,але ці слова більше мене не задівають за живе.
