Я вийшла заміж за сина відомого депутата в нашому місті. Я розуміла що нарешті і я заживу як в тих серіалах. Всі нестимуть гроші , подарунки і я буду в постійних розкошах, але на привеликий жаль все виявилось не так. Вони були євреями й в них так заведено, що всі гроші потрібно складати на чорний день. Я не розумію для чого ті гроші коли настане той день . Я хочу жити тут і зараз. Але вони тримали мене в жорсткому контролі. Правда добрим є те що дали квартиру. Щоб наші очі не перетинались кожного ранку.
Коли говорила з Захаром до одруження я бачила цю негативну рису, але думала перевчу, тепер розумію що я дуже сильно помилялася. Зараз я на 3 місяці вагітності на узд ми не ходимо в приватну клініку лише в державну оскільки в приватній потрібно платити кошти, а щодо речей взагалі мовчу. Мені сказали, щоб я і не думала щось купувати в них сімейна традиція вся рідня звозить речі від своїх діток. Я розумію що інколи й добре мати змінний одяг, але коли питання стосується дитини все ж хочеться народити її в чистому одязі. Стільки про це не говорила, але до чоловіка не доходить.
А вчора до нас прийшли батьки чоловіка і взагалі позбавляють мене вибору, я думала що ми назвемо нашу дівчинку Златою, але наші батьки скерували по іншому в їхньому родові всіх діток називають так як маму батька її звали Нехара, я сказала це взагалі ні в які рамки не піде, що це за таке ім’я як його скоротити: « моя НЕхарка чи Харка чи Не? Як говорити» я сказала що не буду так називати, але вони зразу дали мені відсіч,якщо я відмовлюсь так називати, то вони будуть зушені виключити мою доньку зі спадку й відмовляться від неї. Це мене засмутило,як таке можна говорити вагітній жінці, яка виношує дитину від їхнього сина, це ж їхня кров.
Я народила дитинку в пологовому,все було добре,все ж я не купувала той одяг, а одягнула те що дали родичі чоловіка.
Прийшли батьки чоловіка я думала вони хоч іграшку якусь принесуть, натомість вони принесли пачку печива й воду , сказали що зараз тільки це мені потрібно їсти. Але зараз 21 століття й раціон мами вже давно не той. Я сходила з розуму від батьків чоловіка.
А вчора мій чоловік приніс свідоцтво про народження дитини він без мого відома назвав доньку на ім’я бабусі НЕХАРА.
Я була в відчаї це найгірше що могло зі мною тратитись, все якось не так як того бажаю я ,і взагалі в мене таке враження що в цій сім’ї я є ніхто. Ми приїхали додому. Я почала серйозно говорити з чоловіком, щоб той обирав або я або ж його сім’я, адже так жити не можливо.Він довго не думав й сказав якщо хочеш можеш йти з цього будинку, але доньки ти більше не побачиш. Такі умови мене приголомшили. Я взагалі такої відповіді не очікувала, тепер не знаю як дальше з Захаром щити може ви мені щось порадите?
