Вчора мій старий приятель розповів, про свою історію життя де два береги в однієї ріки. Річ у тому що Іван вже 7 років як одружений на Наталії в них народився прекрасний син Мар’ян, який постійно радував їхню сім’ю. Але щастя довго не тривало. Іван працював на СТО де багато замовлень отримував саме він оскільки його талант, був на вищому рівні. Там же й працювала Лариса його теперішня дружина, вона побачила на скільки трудящі руки в Івана та й почала по трохи притягувати Івана у свої сіті. Спочатку Іван не хотів вплутувати себе в незрозумілу ситуацію, але Наталія ще та актриса, то ногу підвернула попросила підвести додому, то голова розболілася. А на новорічному корпоративі взагалі дала випити багато алкоголю й запросила його на ніч, з того моменту все зав’язалося.
Іван як будь то голову втратив, бігав за Ларисою купував їй прикраси, дарував квіти, водив в найдорожчі ресторани, а про сім’ю, яка чекала вдома тимчасово забув, він не звертав увагу на Наталію, яка постійно сварилася з Іваном, що той не приносить зарплату в дім. А після останньої сварки взагалі зібрав речі й переїхав до Лариси. Лариса звісно цьому була рада, навіть більше того саме вона накручувала Івана й говорила що йому пора обрати чи вона, чи його минуле, адже майбутнє з минулим не можливе. Тоді й Іван обрав необдумано Ларису. Він викреслив Наталію і сина Мар’яна зі свого життя.
Але Лариса на цьому не зупинилася, вона постійно була не задоволена, що її чоловік купу грошей віддає своїй колишній жінці, й казала що не варто так розкоширюватися, хай сама трішки подумає де взяти кошти. Але одного ранку до Івана прийшов син весь в сльозах:
– тату мама сказала, що ти хочеш викреслити мене зі свого життя? як же так тату, чому ти зі мною так поступаєш, я ж люблю тебе..!
– сину мій рідний все не так повір
– То чому ти пішов від нас чому так сталося?
Тоді Іван довго говорив з сином він навіть поїхав на вечерю до колишньої дружини, коли зайшов в будинок, відчув знайомий запах парфумів й побачив смачну вечерю на столі.
-Заходь сідай ми люди не горді повечеряїш знаю як важко трудишся і який голодний ввечері, – тихо сказала Наталія.
Іван пройшов в кухню і йому все стало таке рідне й до болю знайоме, що він після цієї теплої зустрічі не закотів повертатися до завжди невдоволена життям Лариси..
-Можна я останусь на ніч,- невпевнено запитав Іван
– та можна звичайно
-Тату, тату залишайся на завжди,я сумую за твоїми вечірніми казками,
Тоді в Івана покотилася сльоза, й він промовив:
– пробачте мене мої рідні не знаю що на мене найшло, що я зрадив вас, я сам тепер простити цього не можу. Ранці він поїхав у квартиру Лариси зібрав речі, Лариса кричала, падала в ноги, била його в груди й просила, щоб Іван не йшов, але його відповідь одна:
– Я йду звідки прийшов, саме вони чекають на мене, ти моя помилка пробач.
Іван прийняв рішення відкрити власне СТО, щоб більше не зустрічатися з Ларисою.Вона ще довго надзвонювала Іванові та Наталії, але вони вирішили не розмовляти, щоб не псувати собі нерви.З того часу Іван був як шовковий. Наталія не згадувала його провину, адже розуміла, що син і вона дуже кохають Івана й всім потрібно дати шанс.