Після одруження з Андрієм, я завжди відчувала холодний погляд свекрухи. Відверто кажучи вона мене недолюблює. Ми у шлюбі понад 2 роки можу пісумувати, що стосунки зі свекрухою були непростими. Марія Петрівна була жінкою суворих поглядів, напевне це ще їх в 90-х так вчили постійно бути строгими суворими й вона завжди тримає порядок та дисципліну.
В моїй сім’ї все простіше, ми любимо вільність, батьки завжди на позитиві, люблять приймати гостей та ще й поспівати при нагоді. Навіть на весіллі гості з моєї сторони були веселішими, танцювали, постійно лунали тости, всі брали участь в конкурсах, гості зі сторони Андрія були навпаки серйозні, тоді склалось таке відчуття, що вони бояться розслабитися, все якось в них напружено.
Ми дуже хотіли дітей й для нас головне це народити нащадків. Я працівник торгового центру «Рукавичка» вже 8 років віддано працюю касиром, можна сказати це моя улюблена справа. Чоловік працює менеджером продає пиво. В нас гармонійні стосунки, ми мало сваримось, адже й по суті бачимось не часто. Але нашу ідеальну сім’ю постійно підперчує свекруха Марія Петрівна яка постійно бурчить, що я багато купую продуктів, або ж я мало готую й годую чоловіка напівфабрикатами, а ще її сердить що в мене багато дорогої косметики та одягу, але я так звикла жити, зараз я в декреті і не збираюся вести інший спосіб життя, зранку я люблю пити каву в кав’ярні, буває й снідаю в кафе, адже не завжди знаходжу сили для готування. З прибиранням теж не завжди даю раду й наймаю помічницю оскільки з маленькою дитиною багато не зробиш. Ми з чоловіком все узгоджуємо й чоловік тільки за те, щоб мені було легше, адже розуміє скільки зусиль прикладаю для того, щоб виховати дитину.
Але ця постійна суперечка зі свекрухою просто доводить мене до сліз:
– Мій син недосипає, важко трудиться на 3 роботах аби тебе протягнути, а ти витрачаєш його кошти на свої нікому не потрібні забаганки. Скільки можна тратити, схаменися дівчисько! Мало того я бачу він й не акуратно вдягнутий, видно що ти одяг не прасуєш, й кофти якісь брудні ти взагалі за ним доглядаєш, чи твоя голова забити лише шопінгом?
– Що ви таке кажете Маріє Петрівно, я дбаю про свого чоловіка, й не тільки про нього, а й про затишок в цьому будинку
– Ну покажи в каструлях що ти наварила? Чим снідав сьогодні Андрій?
– Сьогодні в нас були вареники
– Ти ж як завжди купувала, мама й не додумалась зліпити поки дитина спить, ти краще в телефоні посидиш!
– Та що ви до мене діло маєте, скільки можна мене строїти!
– ти повинна розуміти, що бути дружиною — це велика відповідальність. І я хочу, щоб мій син був щасливий, а не рабом в полоні егоїстки,яка думає лише про себе.
– Він щасливий, мамо, Ми щасливі разом, і я роблю все, щоб це щастя зберегти. Можливо, я не така, як ви хочете, але я його дружина і мати нашої доньки. Я люблю його і робитиму все, щоб він був щасливий, ви мене почули, а те що ви вимагаєте нічого не змінить, я така яка.
– Я лише хочу добра, адже в мене душа не спокійна, коли син мій страждає від того що недоотримує уваги та належного догляду, але з іншої сторони бачу, що ви любите одне одного. І якщо вам так подобається жити тоді більше не втручатимусь робіть як знаєте! зрозумій лише одне я мама і я завжди буду переживати за свого сина він моє все..!
-Я розумію вас, адже і я вже стала мама, але я не ворог в цій сім’ї повірте в нас все гаразд.
Тоді ми ще трохи поговорили й навіть мені здалося що свекруха охолонула, я заварила чаю, ми ще з годин 2 балакали, тоді прокинулась донька й Марія Петрівна почала забавляти онуку.
Не знаю як буде дальше але, мабуть вона рішила відступити від своїх поглядів та пріоритетів.
