Поки, я працюю за кордоном, моя дружинна займається домашніми справами, турбується про діток, та про мою маму. Я дуже вдячний Оксані за все, адже це великий труд всі догодити, й при тому залишатися, доброю, щирою ніжною жінкою.
На минулому тижні, я приїхав в Україну, щоб побути в родинному колі, адже після завершення відпустки, я знову поїду у Швейцарію. Дорога далека, але й заробітки не малі тому я й тримаюся цього місця, адже в Україні такої роботи не знайти.
Звісно перше що я зробив то відвідав маму, я так сумую за рідненькою, адже вона по вайбері спілкуватися не вміє тому я її бачу коли приїжджаю раз на 6 місяців. Коли ми прийшли з дружиною у квартиру матері, помітив, що атмосфера в домі була трохи напруженою. Мама зітхала, накриваючи стіл, і, нарешті, вирішила поділитися своїм невдоволенням.
— Я не задоволена Лількою, адже вона мало навідується до мене всього-на-всього 3 рази на тиждень. Попросила, щоб каструлю купила з антипригарним дном, а вона не послухала купила звичайну литу, каже така краща, все що не скажу робить по іншому розумієш?
-Мамо погодься вона й так багато часу тобі приділяє, в неї окрім тебе ще є купа справ, адже ми живемо в селі й в нас є і кури, качки, свині це все потрібно нагодувати й за ними побігати ти ж повинна розуміти..
-Так, я розумію, але я теж одна й мені потрібна увага, а ця каструля мені вже 5 день спокою не дає. В мене тиск піднявся до 140/100, а вона сміється каже, щоб я дурни_цями голову не забивала, як це стерпіти
-Мамо справді заспокойся.. Це ж просто каструля..
Мама подивилася на мене з образою й сумом в очах і, здавалося, збиралася щось сказати, але замовкла.
Тим часом Ліля, моя дружина, стояла поруч, і я бачив що вона зараз заплаче від цих слів ..
— Це ж просто каструля, дорогі мої жінки — повторив я, тепер вже м’якше, щоб обидві жінки так емоційно не реагували на цю ситуацію.
— Це не просто каструля? — голосно відповіла мама. — Я хотіла саме ту яку просила й гроші дала на неї, чому вона принесла іншу, я не хочу іншу! Це для мене важливо, і я сподівалася, що Ліля зрозуміє. Вона мені нагадує часи коли ми були з тобою разом я тобі готувала смачний грибний суп, я хотіла повернутися в спогади розумієш!!
Тепер я почав розуміти, що для мами ця каструля була не просто посудом, а символом спогадів і важливих моментів. Ліля, зі свого боку, старалася і зробила все, що могла, але не знала про цю значущість, адже мама не сказала їй тоді чому саме таку каструлю потрібно їй купити.
Я швидко побіг в магазин й купив саме ту каструлю, яку замовляла мама й по дорозі забіг в супермаркет, щоб купити набір для грибного супу. Коли приніс мама сяяла від щастя. Тепер всі мої жінки задоволенні.
Інколи деякі дрібниці мають набагато більше значення, ніж ми собі уявляємо.
