Ми з чоловіком молода пара. Тільки відсвяткували 3 рік нашого шлюбу, як в народі кажуть «шкіряне весілля». Ми довго йшли до того щоб наше життя було в комфорті, основна болюча тема це ремонт, склалося все так що наші ремонтники виявилися безвідповідальними людьми. Перший ремонтник був лінивий рік сидів і нічого не зробив, взяли іншого той ще гірше мало того що роботу робить повільно то ще й випиває, коли прошу швидше, адже зі свекрами жити надоїло він,як на зло, мені робить ще повільніше.
Одного ранку випадково зустріла сусідку і у нас закрутився діалог:
– ти ще довго будеш робити свій ремонт вже 3 роки не даєш мені спокійно жити постійно стукаєте ..
-Я розумію вас, але і ви зрозумійте мене, ми робимо в певні години.
– Слухай ти хоч знаєш що він робить о 12 годинні ночі, я чую там постійні крики дівчат,і чоловіків, приїдь сама переконаєшся
Після цієї розмови моїй злості не було меж..
Я дочекалася чоловіка з роботи, розказала ситуацію, яку почула від сусідки. Ми прийняли спільне рішення опівночі приїхати у квартиру.
Коли хотіли відкрити двері в замку був ключ. Це означало що в квартирі хтось є
– Відкривайте двері швидко!Це я Олександра
Степан наш ремонтник швидко відчинив,я увійшла у квартиру, на підлозі були спальні мішки, по кімнатах розкиданий одяг, за столом сиділи 4 чоловіки і дві жінки вони розпивали спиртні напої
-що ви тут робите? Ви взагалі хто? Степане що це за бардак в моїй квартирі
– Я зараз вам все поясню, ви не хвилюйтеся, це мої друзі ми сьогодні святкуємо день народження мого приятеля Бориса, ось він сидить ліворуч від вікна
– Так ось чому ви не робите ремонт, вам вигідно сидіти в теплому місці, розпивати спиртне з друзями
– Це вперше, чесно
– Я все знаю, мені сусідка розповіла, від завтра ви звільнені не забудьте прибрати квартиру після себе, ключі взавтра заберу
Після сказаного з чоловіком гримнули дверима. Вдома від побаченого картинка була перед очима, як можна таке робити без мого дозволу, ніяк не укладалося в голові, до ранку я так і не заснула вранці встала зателефонувала до Степана,домовилис про зустріч, щоб забрати ключі.
Степан ще довго просити вибачення просив дати шанс, але я не стала терпіти це неподобство, сіла в машину і поїхала по справах.
В обідню перерву зустрілася з подругою Орисею, ну звісно я про наболіле розповіла їй, та подзвонила до свого брата виявляється у нього є друг, який все може зробити за місяць часу, не чекаючи ні хвилини зателефонувала і домовилась про зустріч.
Хлопець дійсно виявився вправним, все зробив швидко і якісно. У висновку хочу сказати не терпіть не повагу до себе, робіть відважний крок!
