Я була завжди доброю до навколишніх.Мабуть, в мене генетично закладено допомагати, ділитися останнім з ближнім, або ж віддати останнє, щоб люди про мене говорили добре, це може й добра риса, але вона мене втомлює. Я по справжньому не могла бути щасливою, оскільки навколишні привикли в мене брати речі, позичати кошти й не віддавати, я завжди соромилася сказати їм про це.
Однак все змінилося коли я народила доньку, я звісно добре приготовилась, купувала багато іграшок одягу й моя мама бачила скільки сил вкладаю в доньку. Але сталося таке, що я й ніколи про таке подумати не могла й від рідної матері не очікувала такої підлості, кожного разу після її візиту в мене зникали дитячі речі, переважно іграшки дорогого асортименту це були Лоли,оригінальні барби й ще багато прикрас, але найбільш образливо було те що вона нічого не приносила, а коли йшла додому в пакетах щось виносила, мене це дивувало і під час її останнього візити запитала:
-мама все гаразд ? бачу ти щось в пакеті взяла, це речі нашої доньки?
– Так прихопила декілька, бачу вона у вас жирує, а діти твого брата Сергія бідують, хай теж пограються, ви все рівно нові купите, а вона про них і не згадає..
-ти розумієш, що ти робиш, ти своїми діями ображаєш мене й мою дитину, в такому випадку більше не приходь!
-то ти мене рідну матір проганяєш через якесь барахло?
-так, для мене це важливі речі, бачу з тобою ні як не можна по іншому…
-тоді забирай свої іграшки, хай дальше бідують діти Сергія!
-скажи Сергію хай йде на роботу й трішки займеться собою й сім’єю, а не в моєї доньки відбирати буде!
Пройшло трохи часу мама так і не телефонувала, а сьогодні в доньки день народження їй виповнився 3 рік, й я вирішила подзвонити до родичів, щоб запросити на день народження, звісно тоді й до мами зателефонувала:
-привіт як ти?
-все гаразд ти щось хотіла ?
-В доньки день народження ми запрошуємо тебе на свято ти будеш
звісно буду ще питаєш
В найкращий день моєї доньки моя родина встигла себе відмітити, вони почали розпаковувати подарунки й ховати собі в сумки, від побаченого донька розплакалась, я теж засмутилася, адже це подарунки для доньки й вона не дозволяла розпаковувати, тим більше привласнювати її особисті речі.
Я розлючена попросила залишити наше свято.Вони в слід щось бурмотали, але я не хотіла з такими людьми розділяти наше свято..
Після того мама ввечері написала повідомлення, що я стала зажр_ливою але я вирішила бути мудрішою й написала що я вся в неї.Не очікувала що так станеться в моїй сім’ї.
