Я Руслан мені 29 років, зі своєю дружиною Світланою прожив 2,5 роки, а дальше прийняли спільне рішення розійтися.
З часом я розумів що мене в Україні нічого хорошого не чекає, зарплати малі а працювати потрібно як віл.
Тому перше що спало на думку поїхати на заробітки за кордон.
Спочатку поїхав на сезонну роботу збирав полуницю, пізніше вирішив поїхати в Італію. Коли приїхав трішки було ніяково думав як адаптуватись до тутешнього життя.
На дошці оголошень зірвав декілька оголошень про роботу для українців, ви знаєте, одна робота була по моїй професії “сантехнік”.В той день я ні хвилини не вагався зателефонував, в них з хорошими сантехніками була проблема і все в той день в мене був виклик. Я речі залишив на офісі й швидко помчав за вказаною адресою, правда їхав а сам не знав куди.Добре що навігація є в робочій автівці.
Я постукав ніхто не відчиняв і вже хотів йди назад до машини, аж раптом двері відкрила жінка років 50 і запитала:
– ви до мене?
-Так мадам, я сантехнік, ви виклик робили?
-Аааа.. так, звісно..проходьте
Тоді я трішки перкживав адже це була моя перша робота в новій країні, та й мені хотілося залишити про себе приємне враження… До того ж Джулія дуже турботлива жінка, допомагала в роботі 2 рази вгощала чаєм, та все запитувала чи маю де жити. Тоді мені було соромно сказати, що я як пес безпритульний який не знав куди подіти себе. Але Джулія як відчула і запропонувала лишитися у неї поки не облаштуюся, я погодився адже вибору в мене не було..
З часом я помітив що Джулія стала симпатизувати мені, вона дуже тендітна дінка, ніколи не виснажує, а навпаки веселить та підтримує, а яку смачну їжу вона готує це лише можна закохатися в ці страви.З нею я почував себе потрібним в чужій країні.
Хоча мої колеги по роботі насміхалися з мене, що на роботу мене підвозить літня бабця, та я на них не зважав. Пройшов час і ми скріпили свої стосунки шлюбом, а ні хвилини не жалію про свій вибір. Разом ми прожили 10 років.А вчора Джулії не стало, для мене це справжня втрата, адже я ніколи так щиро не кохав, вона замінила мені маму, дружину подругу..як пережити цю втрату,поратьте, будь ласка..?
