Вчора наш свекор Богдан Степанович потрапив в лікарню. Я зразу ж зателефонувала до нього, щоб запитати що привести, адже ми цінуємо його й поважаємо.
Він спочатку соромився, а потім сказав:
– Діти мої привезіть мені нові тапки й пару трусів, все остальне тут є.
Ми здивувалися чому саме він це захотів, адже вдома в нього купа нового одягу. Але ми все ж послухали й не стали сперечатися по дорозі до госпіталя скупилися те що просив до комплекту купили майки, гарну піжаму синього відтінку та махровий халат.
Коли привезли речі чоловіка батько так зрадів неначе дитина, почав розціловувати руки:
-Дякую рідненька що все купила ти ж мені як донечка
– Та ко ви батьку ми про вас дбаємо
-Сину ти бережи свою жінку Оленку, адже глянь яка вона турботлива красуня
-Добре тату, я так і роблю
За декілька хвилин в палату завітала медсестра віку мого свекра, по погляду побачила що вони щось від нас приховують й напевно в них є симпатія, але свекор дуже таємничий і його так просто не розкусити.
Тоді ми побачили що з Богданом Степановичем все гаразд, вирішили з чистою совістю пішли додому. На наступний день ми прийшли до свекра без дзвінка й побачили, картину як свекор з медсестрою воркують, як голубки, тоді сказали батькові:
– батьку ми бачимо що ти закохався, й розуміємо, як трудно жити одному, ти й так протримався 9 років, думаємо ти заслуговуєш у своєму віці на щастя
-Діти я переживав як вам це сказати, а ви й самі все прекрасно зрозуміли, спасибі вам, за турботу і розуміння.
Богдан Степанович ще декілька днів провів у госпіталі, а потім ви з його новою жінкою Галиною завезли в будинок де він проживав до того. Ви знаєте Галина його справді доповнює, вони собі мають час поговорити на різні теми, до того ж ця жінка справжня господиня, закатала багато варення, компотів, грибів це справжня знахідка для нашої сім’ї. Тепер ми частіше збираємось в родинному колі, й відчуваємо родинне тепло.
