Того дня я йшла додому, обмірковуючи наші з чоловіком нещодавні плани на майбутнє, як будемо жити, як будемо ділити обов’язки, адже це так важливо з перших днів розставити все по своїх місцях. Ми тільки-но одружилися, і я вірила в те, що наш шлюб буде щасливим і міцним й все в нас буде гаразд. Але на сходах мене перестріли бабусі сусідки, які, пильно стежили за життям в нашому будинку.
-Ти чула Надю? – почала говорити Станіслава Олегівна, як тільки я підійшла ближче. – Кажуть, твій чоловік вже когось додому приводить поки ти працюєш в добові зміни, не залишала б ти його на ніч одного!
– Та що ви таке говорити, ми тільки одружилися, й до того Влад любить мене!
– Так, доню всі вони люблять до одруження, а як одружаться біжать в гречку..
Тоді ці слова заставили мене задуматися. Невже вони праві і мій коханий чоловік передумав бути мені вірним.?..Після тих слів коли піднімалась по сходинках подумки вже й зневірилась у своєму чоловікові, як він міг, так зі мною вчинити?
Зайшовши у квартиру, я одразу ж накинулася на чоловіка зі звинуваченнями. Мене переповнювали емоції — розчаруваннярозчарування та гнів. Я не могла повірити, що ми тільки почали наше спільне життя, а чоловік на ранніх етапах почав зраджувати, я йому й приводу не давала, щоб він пішов на ліво, я старалася показати себе з кращої сторони, а він не оцінив..
– Як ти міг таке вчверити, в тебе совість є вже цілий під’їзд говорить про тебе? –тоді кричала на Влада-ЧулаЧула від сусідок що ти вже шукаєш мені заміну? Що ти за людина така, тобі що скучно живеться?”
Чоловік не розумів що відбувається в нашій квартирі, й що зі мною сталося
-Про що ти говориш, вони, мабуть мене сплутали з кимось, останнім часом працював до 21 години, лише один раз до нас приходила жінка, приносила заказний лист, ти ж тоді була вдома, пам’ятаєш?
-Так і що з того?
– Я справді тобі вірний, хочеш можемо сходити на детектор брехні, відповім на всі твої питання..?
-Ні..
Тоді я одразу пішла в ванну, охолонула, обдумалась,мабуть, наші сусіди спеціально так роблять, щоб потім мати про що пліткувати, тоді вирішила не йти на їхню імпровізацію..
Коли вийшла з ванної чоловік обійняв та поцілував й сказав:
– Кохана це просто плітки, не ведися на це, ти ж знаєш я не такий, я ціную тебе й в нас повна довіра. Ти ж знаєш, як вони люблять вигадувати про всіх і про все.”
– Так, авжеш..
В той момент я задумалась, що дозволила пліткам керувати моїми емоціями. Ми довго розмовляли того вечора коли готували разом вечерю, і я зрозуміла, що довіра – це основа наших стосунків й ми повинні довіряти один одному, та без неї ми не зможемо побудувати щасливе сімейне життя.
Після цього випадку я вирішила більше не реагувати на плітки, які лунали в нашу сторону і це був правильний вибір.
