Моя мама набожна людина, постійно ходить до церкви, співає в хорі. В сім’ї нас 12 дітей я по рахунку 4. Вона в нас вкладала все серце і душу, адже так як вона нас любила здається ніхто так не любить своїх дітей . Змалку ми залишилися без тата мені тоді було 9 років. Мама взяла повністю на себе виховання й другий раз в шлюб вступати не хотіла, хоча в неї було досить багато залицяльників.
Вона нас вчила працювати, вчитися виживати, бути чесними, любити себе.
Ще як зараз пам’ятаю нам дівчаткам говорила не носити важкі відра, адже нам ще в майбутньому народжувати.
Але якось склалася так доля ми всі виросли всі пішли в кар’єру, хтось поїхав за кордон. І в нашій родині ніхто не мав дітей. Скільки мама не просила, ми все ігнорували, а пізніше сталося так що я, Ольга, Валя, Меланка чомусь не можемо мати дітей, хоча ми й лікувалися, але все марно. Ми тоді до цілителів їздили, все говорили нам що не час, але ж коли той час настане мені 37 дівчата кожна старша на один рік.
Але в нашій родині окрім цієї проблеми назріла ще одна, наш найстарший брат Микита, геть втратив розум вчора обікp _ав крамничку з ювелірними прикрасами, звісно його затримали й він під слідством. Ми всі не очікували від нього такої поведінки, мама взагалі не вірить що це вчинив її син.
Тоді слідство активно йшло й всі докази були доведенні, що це зробив саме Микита, тоді йому присудили великий термін.
Мама місця не знаходила, думала що нам хтось позаздрив, але ми її втішали, говорили що так буває.
Тиждень тому до мами завітала дівчина з маленькою дитиною на руках, попросила чи може мама нагріти суміш для дитини, мама звісно впустила дівчину в хату, адже вона завжди була готова простягнути руку тому хто потребує.
Мама нагодувала дівчину, адже бачила яка вона бліда і втомлена й запитала:
-Кого ти шукаєш дівчинко моя?
-Я шукаю будинок під номером 59, вже 3 рази вулицю обійшла, а знайти не можу на будинках немає нумерації.
– Ой та кому та нумерація тут потрібна, ми всіх знаємо поіменно.., а що потрібно тобі в тому будинку?
– я шукаю Ірину Володимирівну маму свого хлопця який дуже сильно любив мене, а потім у наших стосунках настали важкі часи кредити, я без роботи залишилася, все якось йшло шкереберть та й ще вагітність, ну не давали ми ради, за тиждень до родів Микита зник, тепер шукаю його, адже окрім прописки в паспорті і його слів про маму нічого не знаю…
-Доню моя я мама Микитки ти не переживай я прихищу тебе і захищу та й з дитиною допоможу, все буде гаразд, ти тільки не хвилюйся..
Тоді мама розказала все як було вони обидві проплакалися, й у висновку вирішили жити разом. Мама розквітла з невісткою, а як онука полюбила бабусю з нею і спала і їла. Коли пішла в садочок то всім говорила що вона «Бабусина квіточка» Все було гаразд, вчора я теж отримала приємну звістку під час УЗД я вагітна 5 тиждень вагітності. Мабуть, так судилося, мама прийняла невістку і на нас пішла благодать.
