Нещодавно вийшла на пенсію за станом здоров’я. Думала хоч тепер відчую що таке відпочинок. Адже до пенсії працювала бухгалтером на заводі, все життя хотілося щось змінити але побоялася залишитися без куска хліба, знаючи нашу ситуацю з вакантними місцями для пенсіонерів.
В 60 я залишилась без чоловіка. В 35 нарешті одружився мій син.Так довго чекала коли він одружиться, щоб хоч трохи потішитися онуками. Після виходу на пенсію, я продала квартиру і купила будиночок за містом, адже мені так хотілося більше свіжого повітря, сонця.
Незадовго явилися мої діти з онучкою , я люблю їх безмежно і все краще, що є в мене на городі, я пакую в торби їм. Невістка любить кабачки, помідори, онука шовковицю, малину, полуницю. Звісно робота на грядках не легка, та я справляюся, до того ж все екологічне та ще й для онуки Божени ще більше хочеться старатися.
На весні онуці виповнився рік, звісно ми гарно привітали Божену, та відсвядкували її свято.
Я трішки погостювала в сім’ї свого сина та й вирішила не затримуватися поїхала додому адже біля хати завжди знайдеться робота.
За тиждень до мене несподіванно приїхав син з невісткою сказали, що є серйозна розмова:
– Мамо ти тільки не хвилюйся, але в нас критична ситуація, ми не можемо вчасно погасити борг за квартиру, я сам фінансово не стягую, ми прийняли рішення, що Наталя вийде на роботу, а нашу донечку Божену залишимо тут в селі..і ще ти на грядці насадила огірків та посмідорів скоро повеземо на базар продавати..
– Дітоньки, я садила огород не для продажу, а щоб в зимку екологічне їсти, а щодо онуки, як я справлюся, в мене купа справ в городі, та ще й кури завела, вона така активна куди мені її глядіти?
– Мамо ти хочеш щоб я залишився без даху над головою, подумай про нас? Чому ти така ску_па баба?
– Ні, діти ви мене пробачте, але я не справлюся, з Боженою, я вже хочу спокою, чим зможу тим допоможу.. можу вам дати з собою кабачків, салату, помідорів чи закруток декілька банок, а на базар овочі не повеземо, кажуть зима буде важка, що їсти будемо?
– Мамо як ти вийшла на пенсію змінилася..стала черствою та его_їстичною! Думаєш лише про якийсь город, село, а те, що син потребує підтримки , ти цього не розумієш!
Син з невісткою зірвалися сіли в машину та навіть не попрощалися. Я ще довго плакала і телефонувала їм,але ніхто трубку не брав. Що я наробила, я лише хочу спокою, не знаю як жити дальше,адже в мене один син, більше нікого ріднішого за нього немає..
