Я виховала прекрасного сина Владислава. Молодий гарний дала йому гарну освіту. Зараз він вільно спілкується на 5 мовах, все при ньому не дитина, а золото. Рік тому він одружився з Олександрою. Спочатку це була тиха мила дівчинка, тоді ще пам’ятаю всім розказувала, що батьки в мою невістку вклали тільки краще.
З моїм сином в них прекрасні відносини, син добре забезпечує, а невістка в декреті.
Але коли Олександра пішла в декрет я її просто не впізнаю. В неї що не день то свято. Вдома майже не сидить постійно бігає як не по дитячих майданчиках то в кафе на каву з подругами. Вдома майже не готує все замовляє їду на доставлення, а за дитину взагалі не знаю як сказати дає якусь їжу з банок, я сварюся з нею:
-Олександро ти розум маєш, з 3 місяців ти завершила лактацію, бо тобі важко годувати, вирішила перейшла на суміш, а зараз, що це за їжа в тих твоїх банках?
-Ви нічого не розумієте у мене є більше часу на дитину ніж варити скучні супчики, тушити кабачки, ось погляньте тут все стерильно і екологічно..
– Щоб це лінуватися зробити їду своїй дитині, ти після того як уклала шлюб з моїм сином стала ледащою!
-Ви перебільшуєте, наше фінансове становище дозволяє мені не готувати, а якщо забракне коштів, ваш син піде на ще одну роботу, ми з ним все обговорили, нас обох це влаштовує!
-Ти краще відклала б яку копійку,бо не зрозуміло яке буде завтра, цінувала б труд мого сина, а то ти витрачаєш все до останньої краплі…
-Ми самі розберемося у своїй сім’ї! Не лізьте туди де у вас поради не запитують!
Після цієї розмови, я прямим курсом попрямувала до сина на роботу, почала з ним сваритися, що він розпустив свою дружину. Адже з таким апетитом як в Олександри, мій син буде просити милостиню на вокзалі. Син мене заспокоював казав, що любить дружину та й що їм вистачає коштів і відкласти.
Не знаю чи правду говорить мій син, але серце моє на місті, зараз, як на мене треба мати кошти не тільки в кошильку, а і в заначці. Хіба я не права, що скажете?
