Я щаслива мама, адже народила найкрасивішого первістка, мій син моя окраса.Чоловік Богдан сяє від щастя, адже він так чекав на хлопчика, до останнього дня ми не знали хто у нас народиться, на узд ходили, але просили не говорити стать дитини. Коли ж на відвідини до нас прийшли свекри замість того щоб радуватися онуком, в них були кислі обличчя. Коли свекруха глянула у ліжечко де спала наша дитина її наче крижаною водою облили, вона вмить присіла.
– Це неможливо, щоб наші гени дали такі риси, – повторювала свекруха. – Може, ти щось приховуєш?
– Що мені приховувати від вас, мій син красень, що не так не розумію?
– В нього світле волосся і зелені очі усі члени нашої родини мають темне волосся і карі очі. Я сумніваюся, що це наш онук..!
Я відчувала, як всередині мене наростає гнів, серце калатало, руки тремтіли, але я намагалася зберігати спокій. Свекор Олексій Васильович, як завжди стриманий, уважно слухав, але не коментував нічого, щоб потім на нього ніхто не ображався. Зрештою, напруга дійшла до того, що свекруха Ольга Петрівна вимагала від мене зоб я зробила тест ДНК, для підтвердження батьківства Богдана. В той день я сердито почала збиратися в клініку, щоб зробити аналізи. Мій чоловік Богдан в той момент був на роботі та не чув нашої бесіди, я вирішила йому нічого не розповідати поки не прийде тест на батьківство.
Перед виходом з будинку коли ми їхали в клініку, до мене підійшов свекор:
– Я в тебе не сумніваюся, доню, але краще зробити тест, щоб Ольга Петрівна була спокійна..
У відповідь я нічого не сказала. По приїзді в клініці взяли аналізи в мого сина Максима, та волосся чоловіка яке ми в той день взяли з бритви чоловіка, яке він збрив зі своєї бороди вранці й нам залишалося тільки чекати на результати. Минуло кілька днів на вихідні ми з чоловіком завітали до свекрів, якраз в мене в сумці був результат ДНК. Я не стала чекати та почала говорити першою
– Коханий ти повинен знати правду, на минулому тижні твої батьки прийшли у наш будинок з сумнівами що я народила Максима не від тебе
– Що за нісенітниця, припини
– Так це правда,- відповіла свекруха зі свекром
– Отож відкривай конверт і кажи всім як є на справді!
Чоловік відкрив конверт, й промовив:
– Дорогі батьки аналізи підтвердили що Максим ваш онук, вітаємо можете спати спокійно і ще одне я більше не дозволяю турбувати мою дружину такою нісенітницею ви мене почули
– Так звісно.
Ми більше не захотіли залишатися в їхньому будинку зібрали речі й пішли в парк на прогулянку. З того часу свекри були як шовкові й лишнє слово з них не витягнути.
