Так сталося що всі подруги мені заздрять.Оскільки саме мені вдалося нормально прорватися в цивілізацію.Мій чоловік завжди працює на керівних посадах, має власний бізнес й завжди прагне до кращого результату.Ось недавно ми купили заміський будинок, ми приклали стільки праці й грошей, чесно скажу результат фантастичний.Ну й звісно ми вирішили запросити на оглядини багато гостей серед них були й родичі й друзі та звісно партнери по бізнесу чоловіка.
Дівчата коли переступили поріг почали своє вступне слово:
-це ж які гроші потрібно вкрасти в державі, щоб таку віллу побудувати у вас совість і повага є до навколишніх?
-та про що ви взагалі говорите? це все зароблене потом і кров’ю мого чоловіка!
-знаємо, знаємо будеш нам тут говорити..
-Ось ця картина це ж мабуть з колекції?
-так, чоловік на аукціоні купив він любитель мистецтва.
-о-о..ну звісно любитель, певно якесь питання рішив ось йому й привезли..
-та досить вже говорити брехню, все не так як ви тут обмірковуєте!
Я вирішила запросити в двір дівчат на коктелі, а сама пішла до інших гостей не хотіла розчаровуватися, все це мене зводило з розуму, здалека я бачила їхні скупі погляди, але вирішила проігнорувати.До кінця свята вирішила до них не підходила, й на кінець ми винесли величезний торт. Старалася не економити й вділила по великому куску кожному з гостей й сказала дякую присутнім, й бажаю, щоб кожен в серці був щасливий.
На прощання дівчата обурено пред’явили претензії:
-Машка то ти подруга чи маріонетка?
-як вас зрозуміти?
-ти не підійшла протягом всього свята!ми постійно були одні а ти постійно була при розмові з іншими..!
-Ну вибачте ви були не одні,я приділяла всім увагу в міру можливостей …
так, але про нас забула! Ох загордилася ти подруго..
На наступний день я телефонувала до друзів, але ніхто з них не відповів.В нашому спільному чаті я побачила як одна з подруг видалила мене.Це було не приємно, оскільки я з ними розділила своє свято, все було гаразд, а вони так повелися.
А сьогодні на базарі побачила Нінку й запитала:
-що трапилось, чому ви такі ображенні?
-нічого,я нічого не заю й нічого не коментую…
-чому тоді ви всі відвернулися від мене?
-я не знаю, дівчата вирішили оголосити мовчанку..
-але ж ми не в садку, смішні ви дівчата…
В той момент я хотіла розсміятия як вонитак могли, тепер після їхнього поступку стала відсортовувати заздрісних людей толку з них не багато.Чоловік теж сказав що немає часу ,розцінюватися на таких людей ще прибіжать при першій нагоді.
Так і було я піднялася, відкрила свою авторську студію мистецтва, й мої подруги захотіли працювати в мене, але я вирішила більше не обпікатися, повідомила, що мої друзі в один час відмовилися від мене й тим зробили мене сильнішою, тепер я теж відмовляю їм у вакансіях.
Я знала що вони будуть знову бурчати, але я не взмозі догодити всім.
