Останні п’ять місяців замість того, щоб відкладати кошти, у мене виходить лише витрачати більше.
Вже навіть ті що заощаджував на покупку пральної машини теж розтратив.
Ми з дружиною жили удвох. Доньки виросли та зараз живуть закордоном , старша донька Хрестина в Бельгії тільки народила онука, молодша в Німеччині на 8 місяці вагітності.
5 місяців тому до нас переїхала теща Клавдія Петрівна. Вона із тестем жили 40 км. від нашого села. Коли Павла Григоровича не стало, моя дружина вирішила доглядіти маму сама. У Клавдії Петрівни є ще окрім моєї дружини старший сиг Богдан, якого вона любить більше за життя, всю душу вкладає в нього, навідь пенсійну картку свою віддала йому, щоб син не відказував собі ні в чому. З того часу як мама Лілі переїхала до нас , все йде шкереберть.
За 2 тижні після переїзду тещі на роботі скоротили мою дружину ,тепер мені потрібно працювати за трьох.
Мало того Клавдія Петрівна, замість того щоб підтримати мене, постійно пхала скрізь свого носа. Вона мене вчила як кропити помідори, то не правильно мию машину, зі сантехнікою теж без її мови ні як не обійшлося. Я постійно виснажуюся на роботі, та ще й вдома вислуховую незрозумілі докори.
А вчора теща мене вразила що хоче провідати свого сина в місті просить щоб я її завіз та ще скупився на кругленьку суму, адже не годиться з пустими руками їхати до сина. Коли я запитав за її власні кошти, та наполіг ними розрахуватися, вона обурено почала кричати:
– Я Лілі завжди говорила, що ти скупер_дяй!
– Чому ви мене ображаєте, я сказав те , що вважав за потрібне
– Ти зажди недолюблював мого сина Богдана і йому заздрив, ніколи не любила тебе!
Після тих слів, я покликав дружину і сказав щоб вона допомогла тещі зібратися адже, від сьогодні вона житиме з Богданом, хай ще його повчить життя, а я хочу спокою.
